Норми освітленості: що це і навіщо потрібні
Коли ми говоримо про світло у приміщеннях чи на вулиці, то маємо на увазі не лише сам факт його наявності, а й достатність. Саме для цього існує таке поняття, як норма освітленості. Це кількісна величина, яка показує, скільки світлового потоку має припадати на поверхню, щоб людям було комфортно, безпечно і зручно виконувати свої завдання. Вимірюється вона у люксах (лк).
Чому це важливо? Уявіть офіс, де світло тьмяне: очі швидко втомлюються, з’являються помилки в роботі, падає концентрація. Або ж, навпаки, занадто яскраве світло в кімнаті відпочинку — воно дратує і заважає розслабитися. Тобто правильна освітленість напряму впливає і на продуктивність, і на самопочуття.
Для кожного простору є свої рекомендовані норми. Наприклад, у житлових кімнатах достатньо близько 150–200 лк, у робочих кабінетах — 300–500 лк, а в операційних чи лабораторіях ця цифра може доходити до кількох тисяч люксів. На вулиці також є свої стандарти: від мінімального підсвічування доріжок і парків до потужного освітлення магістралей чи стадіонів.
Таким чином, норми освітленості — це своєрідний баланс між комфортом, безпекою і енергоефективністю. Дотримуючись їх, можна створити правильне світлове середовище — таке, де легко працювати, приємно відпочивати і безпечно пересуватися.
Звідки взялись норми освітленості
Ідея вимірювати освітленість з’явилася не випадково. У XX столітті, коли штучне освітлення стало масово використовуватися в містах і будівлях, виникло питання: яке світло вважати достатнім? Люди почали помічати, що при занадто слабкому світлі знижується працездатність, страждає зір, а при надмірно яскравому — виникає втома і дискомфорт.
Тоді почалися дослідження у сфері гігієни праці та ергономіки. Світлотехнічні інститути в різних країнах (у Європі, США, СРСР) розробляли стандарти, спираючись на фізіологію зору людини, особливості робочих процесів та безпеку. Так сформувалися перші державні норми освітленості — документи, де чітко зазначалося, скільки люксів потрібно у школах, лікарнях, на виробництвах чи в житлових кімнатах.
Сьогодні такі нормативи діють у більшості країн світу. Вони узгоджуються із міжнародними стандартами (наприклад, рекомендаціями CIE — Міжнародної комісії з освітлення) і періодично оновлюються з урахуванням нових технологій, зокрема світлодіодних світильників.
Норми освітленості в Україні
В Україні питання освітленості регулюється Державними будівельними нормами (ДБН) та Державними санітарними нормами. Основний документ, на який орієнтуються проектанти, архітектори та інженери — це ДБН В.2.5-28-2018 “Природне і штучне освітлення”. У ньому вказано, скільки люксів має бути в житлових приміщеннях, навчальних закладах, торгових залах, офісах і на виробництві.
Цей документ створено на основі міжнародних стандартів (зокрема, рекомендацій CIE) та враховує особливості українських умов. У ДБН є таблиці з конкретними значеннями освітленості (лк) для різних типів діяльності: від класної кімнати до цеху з ювелірними роботами.
| Простір / призначення | Рекомендована освітленість |
| Житлова кімната (вітальня, спальня) | 150-200 лк |
| Робоче місце вдома | 300–500 лк |
| Офісні приміщення | 300–500 лк |
| Шкільний клас | 300–500 лк |
| Магазин, торговий зал | 400–750 лк |
| Кухня | 300–500 лк |
| Медичні кабінети | 500–1000 лк |
| Виробничі зони (точні роботи) | 750–1500 лк |
| Вулиця, двір, доріжки | 10–20 лк |
| Парки, декоративне підсвічування | 20–50 лк |
| Автомагістралі | 50–200 лк |
| Стадіони, арени | 1000–2000 лк |
Наскільки обов’язкові ці норми освітленності
- Виробничі та офісні приміщення. Тут дотримання норм обов’язкове. Це вимога охорони праці й санітарних правил. Якщо підприємство не забезпечує достатнього освітлення, воно може отримати припис від контролюючих органів (наприклад, Держпраці чи санепідемслужби) і навіть штрафи.
- Торгові зали, магазини. Норми теж обов’язкові. Світло тут впливає не тільки на комфорт покупців, а й на безпеку (наприклад, у разі евакуації). Під час перевірок враховується, чи відповідає освітленість вимогам ДБН.
- Житлові приміщення. У власній квартирі чи будинку ці норми носять рекомендаційний характер. Ніхто не буде штрафувати за те, що у вітальні 100 люкс замість 150. Але при проектуванні нового житла забудовники зобов’язані дотримуватися вимог.
- Лікарняні палати. Тут норми мають обов’язковий характер, адже освітлення впливає і на комфорт пацієнтів, і на можливість роботи медперсоналу. ДБН та санітарні норми чітко регламентують мінімальні рівні люксів для палат, операційних, процедурних.
- Тротуари та вуличне освітлення. Для пішохідних зон теж є обов’язкові вимоги. Вони прописані у ДБН і стосуються безпеки руху, зниження травматизму та криміногенних ризиків. Місцева влада чи балансоутримувачі відповідають за дотримання.
- Фасади будівель. Тут вимоги менш жорсткі. Для житлових фасадів — скоріше рекомендації щодо архітектурної підсвітки. Але для адміністративних, громадських та історичних будівель можуть діяти норми, пов’язані з безпекою (наприклад, освітлення входів, евакуаційних виходів), і вони є обов’язковими.
Підсумок
Отже, норми освітленості в Україні закріплені у ДБН, і для комерційних та виробничих об’єктів їхнє дотримання є обов’язковим. Для житлових приміщень — швидше орієнтир, ніж суворе правило. Але навіть вдома варто звертати на них увагу: правильне світло — це комфорт, збереження зору і здоров’я.